Дитячий майданчик: інструкція з виживання

  • 1076

Я – Мака, мені 2,4 роки і цілком природно, що я як “дитина асфальту” часто гуляю на дитячих майданчиках. Якщо ви теж там “зависаєте”, чи хоча б буваєте періодично, вперед – читати інструкцію!
Територія

Переважно наші з вами мами – доволі ліниві створіння, тому найчастіше майданчик, де ви гуляєте – найближчий до дому. Моя мама ходить трохи далі, бо біля дому – замкнений на ключ. Я, щоправда, пару разів пробувала туди дістатись, але мені не принципово, де розкидати пісок, тому йду, куди ведуть;)️ Отже, наш майданчик – великий, обгороджений сіткою, засипаний піском. Є купа розваг.

Розваги 

Перше, що впадає мені в око, – чи вільна гойдалка. Насправді, це серйозне питання номер 1. Ну, бо якщо гойдалка вільна, то, по-перше, мама ще хвилин двадцять відпочине, колихаючи мене і обов’язково Луїса (то мій жовтий ведмідь, а ви що подумали?), а по-друге, їй не доведеться віддирати мене в істериці від асфальту через те, що хтось гойдається, а я – нє).

гойдалка
На майданчику в мене теж сієста)

Ще я легко заманююсь на “турнік” – от люблю спорт і люблю “зависнути”))️ А от з гіркою в нас якісь стосунки не дуже – я періодично собі там як не кров, то синяки заробляю, тому буваю нечасто. Ну, і королева розваг – пісочниця, але нє – винесу в окремий розділ)

Пісочниця 

Скільки дітей нею марить, поки в їхніх мам сіпається око від думки про нього! Він оточує нас усюди – він, наче квіти, вплітається у волосся, він оцінює глибину наших очей, він хоче знати, які ми на дотик під одягом, він масажує наші ноги, але найбільше він любить, коли його… їсти! Дорослі, я не знаю, що ви там науявляли після останнього речення, але я – про пісок! А чого ж – смачно) А ще класно брати його руками і сипати, сипати, сипати… Я знаю, що ви берете нам відерка, лопатки і пасочки, потім у результаті бавитесь ними самі, а ми ж тим часом сипемо далі 😉

У пісочниці
В улюбленій пісочниці з коліжанкою

Стосунки 

Про те, як виглядає майданчик і які розваги там є, ми поговорили – та ви й самі то все знаєте. Значно цікавіше – про відносини. Майданчик – то світ у мініатюрі, сказав хтось з великих, точно не моя мама, ну, але хтось дорослий. Там закладаються складні життєві поняття – ділитись, мінятись і примножувати. Що, хіба не згодиться потім у житті? Скажу чесно, моя мама “ділитись” просить, але не змушує. А от “мінятись” – то її фішка. Хочу інше відро – віддавай свої граблі, хочу пасочку – віддавай відро. І так по колу)) Примножувати на майданчику можуть або сильні, або швидкі. Вхопив чужу іграшку – і або в тебе її просто ніхто не видере, бо не зможе, або тікай скоро кругами))️ Я роблю по-всякому, я ж – дитина (мама істерично сміється за кадром)
До речі, про них –

Мами 

Яких тільки мам я не бачила на майданчику! Є мами -”чистюлі”, мені за ними найбільш цікаво спостерігати. “Почекай, я витру гойдалку”, “у пісок не лізь, бо будеш весь брудний”, “з гірки не з’їжджай – вимастишся”. Руки серветкою що 5 хвилин, і в жодному разі не брати чужої іграшки – вона ж із мікробами! Є мами -”роби шо хоч”. Моя теж часом така буває, але не надовго – бо ніби каже, щоб робила, що хочу, але коли починаю граблями насипати пісок на інших дітей, – всьо, свято скінчилось) Такі мами дуже цінують кожну свою вільну хвилину, особливо якщо її можна провести в телефоні 😉 А ще є мами-”сократи” – вони дуже розумні, до них підходити страшно навіть мені! Бо завжди кажуть, що я можу впасти з труби, якщо залізу високо, заробити мікроби, якщо пхати пісок чи брудні пальці до рота. І звідки вони то все знають? Але найчастіший підвид – мама-”звичайна”, така, що однією рукою ліпить замок, другою тримає телефон біля вуха, а третьою знімає дитьо з турніка. Нема третьої? Хм… І як вона дає раду? 🙂

дитячий майданчик
Запрошую усіх – тут класно!

І наостанок 

Якщо ви думаєте, що знаєте все про проблеми – прийдіть на майданчик, коли зайняті всі гойдалки. І якщо ви думаєте, що вибір – це легко, то спробуйте обрати – лопатка чи відро, якщо ви хочете і те, й інше. І якщо ви думаєте, що вас образив шеф, коли не підвищив вам зарплату, згадайте малу дитину, яку штовхнули в черзі на гірку – ото справжні сльози!

Але насправді майданчик – то зовсім не страшно. Тут уже всі наче свої – я знаю, хто на чому катається, в кого які іграшки улюблені і хто реве, коли щось не по його (ну, я теж так вмію, до речі). Тут легко знайти нових друзів, пригоди на свою голову, а ще нових подружок для мами ;)️ Тому, поки ви тут читаєте, я вже побігла))
Репортаж з майданчика вела ваша Мака