Здоров’я наших дітей: дослідження та поради фахівців

  • 207

Медики дослідили, в якому стані здоров’я наших дітей. Скажемо чесно, «Батьківський канал» не в захваті від таких даних. Але, будучи відповідальними батьками, мусимо зважити на цю інформацію. Подаємо текст цього дослідження із деякими правками.

УВАГА, ЛОНГРІД!

Кафедра педіатрії №1 Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького уже 16 років поспіль спільно з Львівською міською радою, міським та обласним управлінням освіти, благодійним фондом «Крила надії» та іншими громадськими організаціями проводили моніторинг стану здоров’я школярів Львова та Львівської області. Для цього були створені і роздані спеціальні анкети. Всі дані зберігають у комп’ютерній базі даних, захищеній від несанкціонованого доступу. Дослідження проводили з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біомедичних досліджень та положень GCH ICH, згідно з існуючими біоетичними нормами. У 2002 році анкетували біля 20000 школярів, у 2012 році – біля 32000 дітей, у 2017 році – біля 70000 школярів Львова.

У 2002 році 96,5% батьків вважали своїх дітей умовно здоровими, тоді як у 2012 році здоровими вважали своїх дітей 81,9%, а у 2017 році – 75,8% батьків м. Львова.

Частина батьків не могли чітко визначитися з відповіддю на це запитання, проте вважали, що їх дитина потребує додаткового обстеження або консультацій вузьких спеціалістів з того чи іншого приводу. При цьому у 2017 році 8% вважали, що їх діти потребують обстеження, а 15,5% – консультації вузького спеціаліста.

На початку століття в умовах неповної сім’ї виховувалося 14,4% школярів м. Львова, у 2012 р. ця кількість зменшилась до 11,8%, зараз – 13,7%.

Оцінюючи матеріально побутові умови родин та їхні прибутки, визначили цікаву тенденцію. Якщо у 2002 р 15,1% дітей та їхніх батьків оцінювали матеріально-побутові умови як незадовільні, то у 2012 році у м. Львові їх кількість скоротилась до 2,3%, а у 2018 р. до 0,6%.

Оптимальна частота прийому їжі у школярів – 4-5 разів на день, включаючи перекуси. За даними дослідження, у 2002 році таких школярів було 49,6%, у 2012 р. їх кількість складає 63,8%, у 2018 р – 69,4%. Решта школярів їли від одного до трьох разів на добу. Популярною шкільною продовжують залишатися булочки, печиво, круасани, сік, різноманітні продукти фастфуду.

CИТУАЦІЯ 2018 – АНАЛІЗ ОСНОВНИХ СКАРГ

Поширеною скаргою школярів є втома, яку фіксують у школярів починаючи від 1 класу (64,1%). Ця кількість зростає до 82,7% в учнів випускних класів, що опосередковано свідчить про проблеми адаптації дітей до шкільного навчання.

У значної кількості дітей спостерігали скарги на порушення сну вночі.

Поширеною скаргою школярів є скарга на періодичний біль живота (у 54,7% першокласників, 57,8% школярів 5 класу та дещо знижується з віком, сягаючи у випускників 37,5%).

Скарги на нудоту зустрічають у 19,4% першокласників, у 26,2% школярів 5-х класів та 22,2% випускних класів).

Відрижка є у 33,6% першокласників, 31% п’ятикласників та у 21,4% старшокласників.

Печію, яка може свідчити про поважні проблеми з системою травлення у дітей, зустрічають у 2,2% школярів та у 14,8% школярів випускних класів.

З віком у школярів збільшується відсоток дітей, які мають періодичний головний біль. У першокласників він є у 35,3% і зберігається на сталому рівні у дітей 5-11 класів на рівні 60 – 62%.

Розлади випорожнень у вигляді проносів/запорів реєструють у 34,1% першокласників, вони прогресивно зменшуються з віком, сягаючи 11,9% у старшокласників.

Доволі типовою скаргою, яка вказує на ознаки вегетативної лабільності і/або анемії, є блідість шкіри, яка зустрічається у 43,9% першокласників, 40,5% учнів 5 класів та у 30,9% випускників.

Висипання на шкірі, які часто бувають обумовленні схильністю до алергії, зустрічають у 18,1% першокласників. Це число збільшується з віком, сягаючи у 5 класі 24,4% та збільшуючись до 31% у випускному класі

Щодо ж до харчування дітей, то значна кількість батьків помічає надмірне споживання школярами солодощів, хоча їх кількість і зменшується з віком майже у 2 рази: з 41,8% у першому класі до 24,7% у випускному класі.

У 13,2-19,7% школярів зауважують зміни смаку, що обумовлює особливості харчування цих дітей.

З віком збільшується частота дітей, які дотримуються певної дієти: з 6,5% у першому класі до 14,1% у випускних класах, що може обумовлювати розвиток дефіцитних станів з нестачею певних харчових інгредієнтів, вітамінів, мікроелементів.

Позитивом дослідники вважають те, що майже половина школярів початкових і середніх класів активно займаються спортом, відвідують спортивні секції, танці. Хоча у випускному класі їх кількість знижується до 33,3%, що ймовірно зв’язано із збільшенням учбового навантаження і підготовкою до вступу у вищі навчальні заклади.

З віком збільшується частота сколіозу у школярів: з 11,5% у дітей першого класу до 25,8% у дітей 10-11 класів.

Також збільшується порушення постави стоп з 17,9% до 24,3%.

Імовірно це і обумовлює те, що більшість батьків у всіх класах (70-87%) вважає необхідним запровадження у школах уроків лікувально-профілактичної фізкультури. Кожна четверта  мама першокласників вважає, що дитина потребує консультації кваліфікованого педіатра, що віддзеркалює певне незадоволення ефективністю роботи сімейних лікарів. Хоча дослідники й зауважили тенденцію до зменшення такої потреби з віком (до 10,3% для дітей випускних класів).

Частою патологією, яку спостерігають у школярів і яка наростає з віком, є порушення зору, що зустрічають у 15,9% першокласників і вдвічі збільшується у випускників (36,5%).

Дослідники зауважили: 20-30% школярів не мають регулярного спостереження у стоматолога, що обумовлює достатньо високу частоту карієсу: від 42% у першокласників до 13,7% у дітей випускних класів.

Висновки дослідження: «…за останні десятиріччя стан здоров’я школярів Львівського регіону не має тенденції до покращення. Серед факторів, які сприяють зниженню рівня дитячого здоров’я, чи не найважливіша роль належить навчальному шкільному навантаженню, стресогенна дія якого веде до дезадаптаційного синдрому з невротичними реакціями різного ступеня вираженості. Скринінгове анкетування школярів, яке проводиться на значній вибірці школярів дозволяє визначити основні медико-соціальні особливості життя школярів, оцінити вікову поширеність основних скарг та загрозливих симптомів, основні тенденції у їх звичках, виділити групи ризику для подальшого поглибленого огляду і обстеження. Комплексний підхід до оцінки стану здоров’я дітей, впровадження нових оздоровчих технологій, поєднання зусиль медичних працівників, педагогів та батьків дасть змогу попередити зростання функціональних порушень та органічної патології у школярів, їх хронізацію, зменшити симптоми шкільної дезадаптації, збільшити рівень здоров’я».

Як же ж із позицій відповідального батьківства поставитися до таких загрозливих даних?

КОМЕНТАР: Андрій Дворакевич (лікар-хірург львівської обласної клінічної лікарні «ОХМАТДИТ») був одним із ініціаторів такого об’ємного дослідження:

Андрій Дворакевич

«Найперше – то зважувати на харчування дитини. Як і режим – сніданок, обід та вечеря і в проміжку так звані ланчі у дітей. Так і обмежувати, про що неодноразово вже ми говоримо, все-таки ті фаст-фуди, які призводять до тих результатів негативних.

Важливою є і фізична активність дітей. Хочу зазначити, що порівняно з попередніми даними зросла кількість фізичної активності серед дітей молодшого і середнього шкільного віку. Негативна динаміка є у старшого віку. Це мабуть пов’язано з підготовкою до ЗНО, де дитина фактично поглиблена є в науку. Має бути збалансовано все. Нам потрібні розумні, але і здорові діти. Бо потім люди ходять, лікуються по лікарнях. А ці всі так звані хронічні недуги – це є шлейф дитинства. Ті стани були невиявлені або недостатньо було приділено уваги їм. І потім ми отримуємо дорослу людину, яка має хронічну хворобу, на третину «зароблену» в дитинстві. Завдання нашого проекту – загострити увагу батьків до здоров’я дитини, закцентувати увагу вчителів. Ну і дуже часто, знаємо, тепер в період шаленого браку часу батьки часом не мають як прийти в поліклініку. Лікарі ідуть в школи, то, я думаю, буде краще потім скерувати дітей у діагностичні заклади».