Великодня перекличка: як святкує Україна

  • 630

Свято одне – традиції різні. Кожен край, ба навіть кожне село в Україні, різниться звичаями, зокрема й у святкуванні Пасхи. “Батьківський канал” підготував добірку великодніх відмінностей між регіонами. 

Софія, 32 роки, Київ (про традиції Дніпропетровщини):

“Усі мої спогади стосовно традицій пов’язані з бабусею. Вранці на Великдень вона першим ділом змушувала мене яйцями натирати щічки, а салом – губки, щоб гарні були. І обов’язково треба було починати свій день з поїдання яйця, паски та сала – і без варіантів! Треба було знати мою бабусю)) Зараз я сало люблю, а тоді в дитинстві не дуже хотіла його їсти))”.

Анастасія, 28 років, с. Мигія, Миколаївська обл.:

“Ми не миємо вікна перед святом, зазвичай це робимо влітку. Ми не знаємо, що таке “плащаниця”. До Великодня треба встигнути посадити город, побілити садок – більшість сімей робить це в суботу напередодні свята. У суботу все й готується на стіл, паски печуть дедалі рідше, та й то тільки бабусі. У суботу Церква не освячує кошики. Якщо служба не цікавить, то треба прийти близько 5-ї ранку до церкви й освятити наїдки. Іншого часу не буде. Більшість сімей тягне святити все наготовлене – холодці, сирники, котлети, відбивні й обов’язково пляшку горілки. На жаль, культура пакування кошиків теж тільки-тільки до нас доходить, бо більшість сімей тягне сумки в клітинку або пакети “hugo boss”. У неділю після сімейного святкого сніданку більшість йде “на природу” або “на шашлики”: хто родинним колом, хто з друзями, але берег Південного Бугу завжди рясно заставлений великодневими пікніками. Що таке обливний понеділок, на півдні лиш чули в новинах і відверто думають, що люди “тютю” з цим обливанням) У нас на другий день Великодня можуть знов городину садити або доїдати нез’їджене))

“Христоситися” на Великдень на півдні вміють всі, бо на Різдво й Водохреща відповідь дуже рідко можна почути на привітання”.

Пані Ольга, 57 років, Черкащина: 

“Писанки в нас не дуже поширені, а от без крашанок не обходиться жодна Пасха. Яйця фарбують у різні кольори, але найчастіше в теплі відтінки – червоний, жовтий, коричневий.

Цікавим є звичай починати недільний святковий сніданок з такого собі яєчного двобою. Так люди «христосуються» крашанками. Всі, хто є за столом, обирають по крашанці. Далі зі словами “Христос Воскрес!” б’ють своїм яєчком у крашанку візаві за столом, розбиваючи по черзі різні кінці яєць. Той, у кого яйце залишилося цілим, змагається з наступним сусідом. Що матиме переможець, окрім цілої крашанки, не відомо) Швидше це такий собі веселий спосіб привітати один одного зі святом Великодня”.

Ольга Йосипівна, 83 роки, с. Ушня Золочівський район, Львівщина:

Жінка  розповідає, що, окрім паски, яєць та ковбаски, в кошичок завжди кладе плесканку, так само, як робила її мама й усі односельці. Відомо, що в деяких регіонах так називають сирну паску, але у цьому селі це суміш білого сиру й масла. Найчастіше з нього робили цікаві форми у вигляді баранчика або прикрашеної кульки.

А в неділю після церкви за святковим сніданком уся родина їсть гарячу страву. Все, що було в кошику, а саме: всі види м’яса й ковбас, варені яйця – ріжуть на кубики й тушкують разом зі смужками хрону. Вважалось, що після довгої ранкової служби найкраще споживати теплу страву.

Лілія Олексіївна, м. Долина, Івано-Франківщина:

“У нас печуть паску й бабку. Паска прісна, замішується на дріжджах і кефірі. Здебільшого паска має вигляд хліба, але можна її робити довільної форми й прикрашати відповідно до настрою”.

Далі буде…