У Шарм-ель-Шейх із малюком: плюси, мінуси, підводні камені

  • 441

У житті кожної людини настає момент, коли пляжі, пісок, пальми та морська вода починають снитися. Минулого року ми не їздили на море, бо дитині було лише пару місяців, а позаминулого – через вагітний токсикоз обмежилися вікендом в Одесі. Тож цього року я вже була готова на все, щоб повалятися в піску та поплавати в соленій воді.

Processed with VSCO with c1 preset

Звичайно, оскільки на море хотіла все ж таки мама півторарічної дитини, було страшно. Я боялася сонця, моря, води, дороги, невідомих кухонь і болячок, а ще комах і тварин. Ніколи б не подумала, що я після пологів стану такою боягузкою! 

Але кажу, як є – я дуже хотіла на море і дуже боялась, і вирішила “робити те, чого боюся” – як це було колись із лижами, кермуванням авто, годуванням грудьми (та навіть зачаттям і пологами ;). Все з того, на що я наважилась, попри страх, зробило моє життя кращим. Тож вирішено було боятися, але їхати, і, чесно скаж, – все було супер! Найгіршим моментом нашого “першого моря” було Вікине падіння вночі з ліжка і набитий синець на гойдалці, але таке може трапитись і вдома. Навіть зуби її менше турбували, і ми майже висипались! І навіть прокидалися всі разом (легко й із задоволенням) не пізніше як 0 7:00.


А тепер досить філософствувань, розповідаю по ділу.

Processed with VSCO with c1 preset

Все спочатку: зі всіх можливих варіантів ми вибрали Єгипет, а точніше Синайський півострів місто Шарм-ель-Шейх на Червоному Морі. Спочатку ми планували поїхати в Туреччину, бо сервіс там найкращий, потім думали про Балкани (але вирішили, що у вересні там можуть виникнути питання з погодою). Моря Євросоюзу нам не підійшли через лоукости (ну ви зрозуміли – через обмеження у вазі, а нелоукостами в Європу нам було  задорого). Їхати автомобілем на відстань понад 500 км я не хотіла, бо після останнього нашого євротрипу Болгарія-Стамбул-Угорщина-Сербія досі не можу їздити на задніх сидіннях машин (мене страшно закачує).

Тому техзавдання було таким: літаком, десь далеко південь, і кудись, де ми ніколи не були. Вибирали між Тунісом, Шарм-ель-Шейхом і Хургадою. Туніс відкинули вже не пам’ятаю через що (здається, у турфірмі, через яку ми летіли, менеджер підказала, що в Єгипті кращий сервіс?), а у виборі між Шармом і Хургадою керувались тим, що в Хургаду треба було додаткову візу, піраміди і так нам би не світили (з дитиною, то ясно), а в Шармі порівняно кращий сервіс. Саме він нас найбільше і цікавив.

Processed with VSCO with c1 preset

Взагалі Шарм – це суцільні готелі та відпочинкові комплекси. Там немає місцевого населення, крім пустельників-бедуїнів. Тому мені здавалося, що нам буде чудово: сонце, Червоне Море, корали, риби і повний релакс. Ну як повний – все одно бігати за дитиною треба буде, але хотілося хоча б через ол інклузів не думати про харчування, а через аніматорів – про дитячі розваги. Так майже і було – а далі піде про плюси, мінуси і ті самі підводні камені 🙂


Підводні камені

Почну з них, бо підводні камені Єгипту (а особливо Шарм-ель-Шейху) – це не в переносному значенні, а саме в прямому.

Підводні камені, а точніше коралові рифи, які, щоб побачити, треба попірнати (дайвінг для просунутих і снорклінг для любителів) – це те, за чим більшість людей і їде у ці краї. І це треба враховувати, коли плануєш свою відпустку в Єгипті.

Пляжі Шарму – це зовсім інші пляжі, ніж середні пляжі Середземного, Егейського, Чорного морів та Перської затоки. Річ у тім, що прибережна смуга Синайського півострова – це суцільні корали, хоча ми спеціально шукали готель зі старанно зачищеною мілиною.

Processed with VSCO with c1 preset

Щоби поплавати по-справжньому (тобто В МОРІ)  – треба було ковиляти довжелезним пірсом, спускатись драбинами і плавати під уважним наглядом рятувальників на невеличкій площі, оточеній буйками. І все це – над абсолютною безоднею. Тож якщо ви не любите плавати “без дна”, у Шарм краще не їдьте. Вам доведеться хіба що полежати на мілині у воді по коліно, та й то, якщо буде приплив.

З іншого боку, якщо одягнути маску і поплавати фейсом вниз (це називається “снорклінгом”), то можна помилуватися неймовірними видами. Риби всіх кольорів просто під руками, стіна із живих коралів, істоти, про існування яких ти ніколи й не здогадувався… Навіть без глибинного дайвінгу це вражає. На жаль, телефон чоловіка, яким ми фоткали всю цю красу, через неї ж і втопився, тож, пардон, не маю чим проілюструвати 😉

Отож! “Підводні камені” Шарму –  це і є його підводні камені)) Тепер – плюси та мінуси.


Плюси

Найперший плюс – це клімат. Завжди чудесна погода і повний комфорт навіть для найменших туристів, і навіть за +40 (через помірну вологість). Хоча яскраве сонце – це зайвий привід для хвилювань, бо обгоріти на морі в чужій країні –  справді дуже неприкольно. Наша мала смаглява, щоправда, тож нам довелося легше, ніж батькам дуже білих діток: але без крему від засмаги ми не випускали її на сонце. І проблем із сонячними опіками у нас не було – ну хіба що в мене (тому що я крайній радикальний фанат засмагання, ну але це вже винен не клімат, а брак здорового глузду).

Processed with VSCO with c1 preset

Другий плюс: формат готелів у Шармі (ну, в більшості готелів). Наш був велетенським, але не за рахунок поверховості, а за рахунок території. Я дуже таке люблю – оскільки в Єгипті (а особливо в Шармі) немає нічого практично, крім безкінечних готелів, важливо, щоби було куди прогулятися, де пройтися і час від часу змінювати місце дислокації. У нас було багато різних великих басейнів, перша лінія (тобто на самому морі) і купа різних двориків-вуличок-майданчиків, де погуляти і з візком, і з дитиною, і просто так. Лайк!

Далі – дитиноорієнтованість 🙂 Для дітей – все було супер: дитячий клуб, аніматор, міні-діско, 50-сантиметрові басейни з плавними заходами, дитяче меню, ліфти і пандуси для візків. Не було жодних проколів і проблем, чисту бутильовану воду приносили свіжу в номер щодня, прибирали щодня, а ще в готелі було ДУЖЕ (підкреслюю – ДУЖЕ) чисто. Для мене це важливо.

Четвертий плюс  – персонал, дуже френдлі й усе таке, але там ще буде про них у розділі про мінуси 😉 Загалом усі питання (забився душ, заламався кондюк, не працював сейф) вирішували моментально і швидко.

Processed with VSCO with c1 preset

Ще один плюс – відсутність росіян. Ну, типу, не просто там росіян, а оцього всього “тагілу”, на який ми змогли полюбуватись раніше і про який персонал нашого готелю згадував  з легким тремором. Заради справедливості додам – що і з жалем, бо саме “тагіл” найбільше наповнював бюджет готелів та торгашів, і за ці 2 роки (хто не знав, росіянам заборонено відпочивати в Єгипті) рашкоорієнтовані (тобто майже всі!) готелі в Шармі підтухли. Але нічого, переорієнтуються, і все в них буде гуд, нам-то було чудово – одні українці, поляки та араби. Все гарно-культурно-рідномовно, без черг і зайнятих із 6 ранку шезлонгів. Найс!


Плюсо-мінуси

Таке є теж: неоднозначні моменти.

Перший – це неймовірна кідсфрендліті арабів. У них – без перебільшення – культ дітей. Мало того, що в них самих у сім’ях мінімум троє дітей, так ще й всіх чужих вони просто обожнюють. Нашу Віку вперше в житті цілували (!) в обличчя (!) зовсім чужі дядьки і тітки, тіскали, носили, брали на руки, носили іграшки, лоскотали й таке інше, при чому весь час, без перерв на обід 😉 Перші дні я була цим просто шокована.

Processed with VSCO with c1 preset

Ми просто не знали, що із цим робити. Сваритись? Не дозволяти? Тоді доведеться це робити нон-стоп: у ліфті, на пляжі, в ресторані та всюди! Від цього можна було б збожеволіти, тож ми просто вирішили це сприймати як тутешню екзотику, і ніяк не реагували (тим паче, що більшість людей зверталась лише до Віки, ніяк не зачіпаючи нас, батьків, ну максимум, доброзичливо усміхаючись; Віка на все це реагувала дуже спокійно, без захвату, але й без агресії і сліз). Ну, а після того, як наш румсервіс наніс “фор йо бейбі” цілий номер фруктів-соків-додаткових ковдр, а продавці в ятках із сувенірами дарували їй всілякі няшки, ми вирішили, що ця нездоланна стихія навіть в чомусь прикольна ))

Щоправда, перше у її житті шоколадне морозиво, яке Віка диким вереском не дала в себе забрати (яке їй подарував продавець в магазині солодощів), трохи змусило у цьому всьому сумніватись, але що ж поробиш. Отакий плюсо-мінус!

Другий – це єгипетська корупціяСоромно зізнаватись, ми за порадами бувалих друзів проявили себе як заправські корупціонери і всунули на поселенні 20 баксів. І нас, на відміну від наших одноавтобусників, поселили у величезний номер з виглядом на море, просто біля пляжу. Хоча – може, це ми лохи останні, бо платили за безплатне і, глянувши на наш номер, “некорумповані” громадяни казали щось типу “ну нічим він толком і не кращий”. Так що пишу, як є: ось такий плюсо-мінус № 2.

А, і мало не забула –  інтернет. Ну добре ще питання з 3G (або у випадку Єгипту, Боже ти мій, 4G чи й LTE) – купив картку від Водатогосамого просто в аеропорту, 12 гігабайт за 10 баксів (є й менші пакети, але ми брали великий, бо чоловіку треба було для роботи). Тут теж не все рожево – бо в аеропорту Єгипту ти тупо можеш забути про ту картку (а потім уже проблема десь знайти), а ще я, наприклад, ненавиджу переставляти картки, для айфонів потрібно шукати шпильки і взагалі, знатно із цим намучитись. Ну і якщо нет є тільки на одному телефоні – теж не прикольно, бо створювати хотспоти для ноутів, щоби просто мала пару хвилин глянула мультик… Алилуя. Для цього мав би бути звичайненький, тугий, ніякий, але Wi-Fi, ще й в умовах ізоляції від світу, ще й на відпочинку, ну хіба не так? Так-от – Wi-Fi там був, але “по карточках”. Ти мав дві нещасні карточки, кожна по годині, з якими міг щасливо поюзати готельний вайфай – увага! – тільки в лобі. Я вже писала, що наш готель велетенський, і навіть у номери нас розвозили на багі?! Так-от, пхатись у лобі зі злощасною карточкою – і ще й аж на цілу годину нараз (“дозами” вайфай не видавався) – це було неапетитно ні разу. Тим паче, що той благодатний лобі-вайфай по карточках був паршивої потужності. Тож вирішили відкласти ці чудодійні картки на чорний день (який і не настав) – і я вперше провела стільки часу взагалі БЕЗ нету; до речі, це було настільки чудово, що я навіть не можу віднести це до МІНУСІВ. Хай буде в ПЛЮСО-МІНУСАХ 😉


Мінуси

Processed with VSCO with c1 preset

Персонал. Ні, офіціанти, румсервіс і адміни були норм, але настільки вперто випрошували чайові тільки в Єгипті! При цьому, що більші чайові даєш – то більше і вимагаєш. Не скажу, що мене це просто обурило, але набридало. Ну і взагалі, оця східна “липучість”  добряче харить – продавці на базарах узагалі як маніяки, а всілякі “бариги” платних сервісів просто дихати не дають )) В цьому плані мені найбільше сподобалося в Греції – ліниві та вальяжні греки навіть гроші за свої послуги могли забувати забирати 🙂 Ех! Вони ще в Євросоюзі?) Ні? Дивнооо ????

Харчування. Просто конкретно в нашому готелі робили удар на кількість, а не на якість, і доводилось перетасувати мільйон їжі, перш ніж зрозуміти, що із цієї всієї гори нормальне. Це харило, особливо, бо мені треба було нагодувати дитину. І це не на всіх олінклузівах так, запевняю. І це – на секундочку – 5 зірок, і лідер ТріпАдвайзора-2014  Rehana Royal Beach Resort & Spa. Такоє!

Processed with VSCO with c1 preset


Політична ситуація
. Півтора року тому в Єгипті відбулася революція, і там все дуже строго – на митницях роззували навіть Віку з босоніжок, а на виїздах з готелів всюди стояли блок-пости і солдати з автоматами. А над пляжами час від часу пролітали військові вертольоти.

Нема куди піти. Ну я розумію, що піраміди далеко, а подорож на гору Мойсея – нереально з малюком, але хотілося б кудись прогулятися собі ввечері. Єдине, що було в Шармі, – так званий Старий Базар, такий типу центр, куди їхати таксі 30 км (з нас взяли 10 баксів туди і 10 назад). Ну і з “подивитись” там була лише красивенна мечеть, та й все. Щоправда, чоловік їхав на сафарі, а я – на хамам, але затишної кафешки, де можна посидіти ввечері десь, крім готелю, бракувало 🙂

 


Processed with VSCO with c1 presetНу а так – все було круто, ми чудово відпочили, кому треба, той добряче засмаг, а кому не треба – взагалі майже не засмаг 😉 І всі – кому треба, і кому ні, поправилися, але це класика. 


На сам кінець ще дам кілька порад:

  • Беріть із собою легкий візочок. В останній момент я забила на всі сумніви і застороги, що “зима близько”, нащо тобі таке нещастя на кінець літа, і купила малюсінький візочок. Це було правильне рішення – в готелі Віка з нього не злазила, навіть у ресторані, і ми могли нормально їсти і гуляти.
  • Надувні камери і кола – обов’язково! При чому нарукавники для таких малих дітей ні до чого взагалі, як і прості надувні кола. А от маленькі басейники і навчальні кола або “плотики” з ніжками – те, що треба. Тільки плотик беріть такий багаторівневий, глибокий, щоб дитина не переверталась.
  • Дивіться, щоби дитина не наїлась піску (хоч це практично нереально) – з піском можна навалитись всілякої гидоти, а там і до лікарні недалеко.
  • І до речі – ліки беріть із собою всі й від усього, навіть якщо ви ну зовсім-зовсім не параноїки. У чужій країні інші ліки та інші рецептурні вимоги, а в Єгипті ще й вони так швидко і такою страхітливою англійською переважно щебечуть, що вирішити такі важливі питання, як медична допомога, може бути ой нелегко.
  • Навіть якщо ваша дитина всеїдна і вселюбна – краще візьміть пачку простої швидкорозчинної каші. Іноді Віка не хотіла їсти зі всіма, і так верещала у перерві, і тільки нашвидкоруч замішана каша в номері круто нас виручила. Так що мати прості звичні харчові запаси в номері – мудре рішення для батьків малої дитини.Processed with VSCO with c1 preset

Звичайно, як нормальна мама я хвилювалась. І навіть, чесно зізнаюсь, – побоювалась. Я знаю, що діти часто важко переносять акліматизацію, що можуть не впоратися з новою їжею чи навіть враженнями, що тодлер – це не той компаньйон, що дасть змогу розслабитись і відпочити…

Якщо ви хочете їхати з маленькою дитиною на море, готуйтеся, що ви не відпочинете в класичному розумінні цього слова. Ви постійно бігатимете за малюком, а в ті щасливі години, коли дитина спатиме або спокійно собі гратиметься, бігатимете, як ненормальні, по черзі в море і на кілька хвилин намагатиметеся правильно (тобто рівномірно) засмагнути на лежаку.

Processed with VSCO with c1 preset

З іншого боку – так весело і щиро ви не відпочивали ще ніколи, гарантую! З дітьми все яскравіше, цікавіше  – і набагато крутіше! Тож не бійтеся трошки ризикнути – вам сподобається! Навіть якщо щось піде не так – це буде новий крутий досвід!