Вишиванка: любові з першого погляду не склалося

  • 655

 

«Ти знаєш, мама, на тій вишиванці якісь незрозумілі символи, а незрозумілого я не ношу». Такими словами розпочався мій День вишиванки.

Мій 8-річний син просто ошелешив мене. Короткий лікбез – і Богдан до школи пішов таки у вишиванці. А я задумалась. Малий познайомився з вишитою сорочкою, коли ще, певно, йому не було й року. Це була футболка з магазинною вишивкою. Далі щороку нова вишиванка. І тут раптом отака заява.

Звісно, Людина-павук чи Губка Боб на футболці зрозуміліше, адже з екранів телевізорів про це син бачить ледь не щодня.

Врешті я дійшла висновку – у мого сина до вишиванки не вийшло любові з першого погляду, але це на краще, бо справжні почуття – ті, що перевірені часом. Ну, як вино: справжнє не скисає з роками, а стає міцнішим. Отак і тут: син хоче знати, кого він має полюбити? Будь ласка. Зате я буду упевнена, що за кілька днів-місяців, це захоплення не мине. Все справжнє треба викохувати-виплекувати.

Можна зробити міжнародним свято вишиванки, та навіть запустити її в космос, але справжніх почуттів це не додасть. Еге ж?