Список на море з дитиною: чого можна було й не брати?

  • 10407

Дано: травень, Туреччина, дитина 1.2, яка місяць тому почала ходити.

Що я брала на море можете почитати тут. У цій же статті буде переважно про те, що можна сміливо викидати з валізи. Поділю умовно всі речі на такі категорії: пляж, гігієна, гардероб, дорога. Пристебніть паски безпеки і полетіли!

Пляж

Ми позичили крутий ​надувний круг з отворами для ніжок і спинкою. “От просто бери і балдій”, – думала я. Але в Юстини були інші плани. Першого ж дня я чемно надула жовтого помічника на березі Середземного моря, ще так урочисто несла в одній руці його, а в іншій доцюню… І першого ж дня зрозуміла, що діла не буде, – доця не зацінила. Ми робили ще другу спробу, за кілька днів, але вже в басейні. Думали, що може в морі занадто зимна вода, і вона просто не хоче в ній сидіти (що не дивно, бо її температура була +19° C при +29° C повітря, далеко не всі дорослі наважувалися занурюватися повністю й плавати). Але річ була не у водичці. Вона просто не хотіла пхати ніжки в ті дві дзюрочки. І навіть не погоджувалась просто напівсидіти п’ятою точкою на ньому. Настане час, коли ми з такої штуки її не зможемо витягнути, я знаю, але поки що – зась!

Я писала, що за вітряної погоди добре би було брати пончо-рушник зі собою до моря. Але, знаєте, якщо ви їдете на all inclusive, то можна взагалі не брати жодного рушника. У нас був ще невеличкий зі совами, щоб витирати Юсті личко й так далі після миття, але я його навіть не витягувала. Щодня рушники замінювали на чисті, зокрема ті рушники, які ми брали зі собою на пляж. Для Юстини виділяли окремий, до речі (у кожного була своя картка, яку забирали в спеціальній рушниковій будці: здав брудний рушник – картку віддали; взяв чистий – картку забрали). Тому можете не везти зі собою рушників, навіть якщо є достатньо місця у валізі та можна взяти все)

Трусики бавовняні поїхали з нами на відпочинок у кількості двох штук. Один раз одягнула одні, поки доця порпалась у камінцях. Решту часу вона була або голенька та сиділа на чомусь, або я одагала їй такі спеціальні трусики для пляжу, що нагадують багаторазовий підгузник (тільки навколо сіточка, що дозволяло шкірі дихати). Решту часу (прогулянки, сон, похід у ресторан) вона була у звичайних підгузниках, яких, до слова, вистачило саме добре – привезла 5 штук додому, а брала з розрахунком 4 шт./доба.

Бавиться окулярами в спеціальному підгузнику

Підгузки плавальні… Ох. Краще не питайте. Я купила дешевші з двох наявних в “Антошці” марок – Huggies Little Swimmers. За 99 грн мені запропонували 12 штук таких трусиків, які б мали не промокати. У цьому ж магазині були Libero шведські, вдвічі дорожчі (6 шт. за таку ж ціну). Одягала ці підгузки лише в басейн. Оскільки здебільшого ми все ж були на морі, а не біля штучної водойми, то майже не використовували їх. Але за ті кілька разів, що юзали, встигли зрозуміти, що щось не так. Таке враження, що вони не лише не пропускали вологу ззовні, але й зовсім не вбирали всередині. Вийшовши з води я зіжмакала підгузник рукою, щоб витекла вся вода, і він справді здався сухим. Так ніби й не був щойно мокрий. Але потім перетік. А одного разу я забула взяти звичайний і одягнула цей сухий їй на сон. Доця прокинулась передчасно в калюжі. І це не мої криві руки, зазначу 🙂 Бо з нами відпочивала ще моя подруга, в якої теж малюк, і за збігом обставин вони купили тотожні плавальні підгузники. Хлопчикові вони теж перетікали. І не лише по-маленькому. У чому ж тоді прикол?

Панамок я казала брати 2-3 штуки, бо вітер здує, бо вода намочить, бо барабашка вкраде. Але реально ми користувалися лише однією, і ніяких зав’язок до неї я не робила. Ви можете взяти більше, але то швидше для різноманітності.

Кавун на березі Середземного моря

Плед в all inclusive – це теж не дуже потрібна річ, бо всюди все є. На пляжі є халявні лежаки, на яких можна сидіти. Біля готелю рівненька та чиста трава. У ресторані стільці. І далі по тексту. Тому наш пледик мав усі шанси бути невикористаним, якби не було з нами семимісячного друга – позичили йому для повзання.

Окуляри і парео (мої, звісно) були чудовою забавкою для Юстинки. Вона могла 10 хв. одягати та знімати одне та друге. Захопливе видовище (див. фото вище)!

Купальний костюм (гідрокостюм, костюм від сонця чи як там ще кажуть) одягали один раз. Думала, що буде нам добрим помічником, коли садитимемо доцю в круг (щоб ніжки ніде не натирало), але з вищевказаних причин не довелось. Крута штука, якщо дитина цілий час на сонці. Але ми дозовано сиділи під прямими променями й то без одягу, бо крем справлявся.

Відерко енд ко – маст-хев. Для такого віку точно. Доця гралась ним постійно, сипала туди камінці, загрібала лопатою. Добре, що взяли зі собою, бо на відпочинку продавали таке ж за 15 доларів. Всього лиш… Турок казав, що “за дєсять атдам!” Дякую, ми маємо своє, за долар 🙂 Ну, і м’ячик теж їй дуже сподобався: ганяла за ним у басейні та тішилась, що висковзує з рук.

Іграшковий арсенал на пляжі

Крем сонцезахисний. Дуже потрібна річ! На ньому не економте. Беріть якісний, із найвищим рівнем захисту від UPF (50). Попитайте в друзів, може в когось лежить відкритий тюбик (ми так зробили).

Крокси теж помічна штука. Юстя любить взувати капчики собі на ноги, у ці “шльопанці” їй було легко запихати ніженьку. Я одягала їй гумові тапки зранку перед походом на сніданок, оскільки після їжі ми йшли відразу до моря. Тому доця встигала в них і побігати територією готелю, що дуже зручно, бо на плитці не було слизько. А на пляжі сиділа босоніж, бо камінці біля води занадто розхитували вестибулярний апарат Юстинки, щоб топати 🙂 Іншими словами: на пляжі вона не ходила, з власної волі. Може, тому, що лише в 1 рік і 2 тижні зробила перші самостійні кроки.

На ногах – тачки, можна гасати!

Гігієна

Зубна паста  це те, чого можна було не брати. Вдома ми нею ще не чистили зуби малечі, тому на морі вона теж не зрозуміла її суті. Скривилась, виплюнула, більше не пробували. Треба було спершу її ознайомити із цією річчю, а потім вже брати зі собою в подорож 🙂

Ножички манікюрні знадобились. Один раз робила їй цю “операцію”. Ну, дуже вже не любить обстригати нігтики!

Вологі серветки. Я купила велику пачку та тарабанила її всю зі собою. Спокійно можна було взяти маленьку, бо всюди є доступ до прісної води: на пляжі є душі, у ресторані та номері – туалетні кімнати. Тобто реально серветки лише були потрібні, щоб витерти іноді руки чи стіл (або ж коли ми виїжджали погуляти за межі готелю). Така ж доля спіткала сухі серветки. Використала аж одну…

Олійка для тіла була також зайвою, бо шкіра зовсім не сушилась, на відміну від того, як буває після львівської води.

Шампунь використовувала, бо мию її спеціальним дитячим  у готелі був універсальний.

Слинявчик – це мій рятівник! Юстя дуже пацькалась, коли їла. Вона розкидала їжу та розмазувала її на собі (такий зараз період прикрий, а що зробиш). Тому, аби не переодягати її десять тисяч разів за день, я під час годувань у ресторані одягала їй прорезинений слинявчик із тканини – він займав мало місця в моєму наплічнику і завжди був у нагоді. Одного разу забула, то сукня була вся в плямах 🙁 На пляжі було простіше з тим, бо доця була голенька  лише водою змити.

Пелюшка зайве. Хоч я й думала, що вона може послужити, як завгодно… Під час сну на пляжі накривала Юстю своїм парео чи футболкою, лягала вона на рушник. Витиралися серветками, які були скрізь, чи мили її водою. Тому пелюшку викидайте, якщо спакували))

Гардероб

Я взяла забагато одягу як собі, так і своїй малечі. Трохи першого дня налякалася, що занадто мало теплих шмоток, бо після заходу сонця суттєво холоднішало. Але цілком було би достатньо колготів та однієї пари штанів на ноги (чергувала) та теплого светрика, який одягала на футболку чи сукню. Шортів теж було “задужо”: хіба ж вона сильно десь сідає? Цілий день на пляжі майже, тільки ввечері використовує одьожки. Ну, і на сніданок-обід ходила вдягнута. Думаю, по одному комплекту одягу на день досить! Шкарпеток теж одних вистачило б. Бодіки взагалі не одягала, бо для тодлера вже у футболках якось краще. Піжама спала на Юстинці аж одну ніч, коли я вирішила сонну все ж переодягти. Більше цим не парилась, і малявка спала в тій футболці, в якій прийшла з гульок (вона засинала в слінгу під час вечірніх походеньок, і я просто перекладала її на ліжко, коли ми повертались у номер). Безрукавка просто злітала з нами на море у валізі: я зняла її ще в аеропорті… Шапка навіть на голові не була. Хіба пов’язки іноді. А ще мене рятував баф (я використовую його замість шарфика на шию та відразу на голову, якщо зимно).

Рятівник для шиї та голови

Дорога

У дорогу зі собою я брала пюре в банках, які так і не відкривала. Відповідно ложку теж не використовувала. Ходовою річчю з дорожнього рюкзака була вода та соломка. Трохи в автобусі читала книжку та трясла маракасом, рештою іграшок навіть не бавилась. У мене таке враження, що я постійно зі собою носила купу барахла в наплічнику. Може, так воно й є, бо з дитиною завше хочеш перестрахуватися. До слова, ліків брала небагато, але на щастя, аптечки навіть не розкривала.

Найбільш потрібною штуковиною в дорозі був ерго-рюкзак, в якому я могла і легко годувати маленьку, і носити, і присипляти. Перевага ерго над слінгом у тому, що його дуже легко можна пристібнути і відстібнути (навіть на когось іншого). Хоча слінг я зі собою теж брала. У ньому зручніше та красивіше 🙂

Портативне ліжко для Юсті

Одне слово, якщо ми поїдемо на море найближчим часом знову, то я візьму набагато менше речей свіжими слідами. Якщо ж пізніше, то доведеться зайти в цю статтю і нагадати собі, що ж було зайвим, хе-хе. Але я добре собі запам’ятаю на майбутнє, що нема чого волочити все підряд! Хоча я й так добряче відфільтрувала інтернетні списки на море, коли пакувала валізу. Головне, як на мене, то документи та гроші. Решту можна придбати на місці!

Не забувайте нічого та не тарабаньте непотрібного. Гарного відпочинку!