Муки тяжкії терпів, або Як безболісно зробити гарні дитячі знимки

  • 392

“Я дуже хочу дитячу фотосесію, але моя дитина є дитям настрою. А чоловік навідріз відмовився фотографуватись. І в нас жодної фотосесії, окрім весільної…” – зізнаються мені мами.

Не часто, але й нерідко, сміливі матері кажуть, пофотографуйте мені дитину, а якщо вдасться, то і я “примажусь”. Зізнаюсь, фотографувати дітей буває важко, подекуди дуже-дуже… Але, запевняю, діти тут ні до чого!

Річ у тім, що в нас (усіх батьків разом взятих) є один дуже важливий недолік. Ми не знаємо стільки “слабких місць” своїх дітей, як вони наших уразливих місць. А батьківство – це взагалі фактично психологія і маніпуляція:-)

Бути батьками – це наука, яку потрібно вчити. Дивіться: щоби вміти їсти, ходити, розмовляти, плавати, комунікувати, будувати стосунки, професійний ріст, макіяж… Усьому ми вчились!

А батьківства як додаткового предмету ще не ввели у програму:-) Тому не дивно, що є протупи (це я про себе)))…

Відійшла від теми-)))

(фото Василя і Зоряни Владики, www.vladykavasyl.jimdo.com)

На цих фото мій син та дочка. І в мене море фото, де вони щасливі та плаксиві. А в Олекси ціла колекція знимок із долонями на обличчі та заплющеними очима)))

Бачила і чула, як кажуть: “Знімати дитину потрібно на віддалі із зумом, так, щоб вона вас не помічала, тоді малюк буде максимально природнім”.

А я таку методику не спростую, більше того – її баню))

(фото Василя і Зоряни Владики, www.vladykavasyl.jimdo.com)

Спитаєте – чому?! Якби я так діяла, то у мене не було усіх цих посмішок моїх малих на фото. Серйозно!

Ну не будуть мої діти рвати квіти чи шпортати паличкою землю із дикою посмішкою, задуманим виразом, насупленими бровами, вискаленими зубками та губками бантиком))) Це більше схоже на дивакуватість, а не на дитинство.

Але такими ми бачимо їх щодня! Такими щасливими і емоційними! Проте не всі матусі та татусі готові замовляти фотосесію для дитини, де вона щось собі там робить.

Отож, тримайте нашу з Василем інструкцію ідеальної (або кращої, ніж була остання) організації дитячої фотосесії:

– У день знимкування нагодуйте дитину та дайте поспати!!! Ні, я не жартую!) Річ у тім, що частенько, в силу різних причин, батьки будять дитину чи не догодовують через поспіх. Повірте, маля вам це пригадає і відімстить встократ)))

– Якщо ваша дитина не любить перевдягатись, не беріть кілька “нарядів” на годинну фотосесію. Ви сильно ризикуєте! Часто-густо 10-20-ти хвилин (а то й цілої фотосесії) не достатньо, щоб повернути дитя до хорошого настрою через милу кофтинку, яку ми ще ні разу не вдягали (:-)))

(фото Василя і Зоряни Владики, www.vladykavasyl.jimdo.com)

– Дитині потрібен час для адаптації! Прибувайте на локацію завчасно, дозвольте дитині познайомитись із новим місцем та новими людьми (із фотографами та іншими допоміжними персонажами). Або бронюйте більше часу для зйомки.

“Підкуйте” чоловіка)) Не обіцяйте коханому “6-ти кадрів, а далі ви самі”. Повірте, вони вміють рахувати)) Та й справа не в кількості кадрів, а в настроях батьків. Річ у тім, що діти дуже відчувають нас. Хвилювання, незручність, злість, занепокоєння, можливо, кумедні відчуття мають місце. Адже Ви не моделі і досвід у зйомках у вас невеликий чи відсутній…

Візьміть улюблені іграшки або придбайте щось новеньке. Щось, що видає звуки (це для фотографа), смачненьке (фотосесію рочку моєї малої врятувало буквально одненьке печенько). Згадайте їхні слабинки і неодмінно застосуйте на ділі (я частенько кричала “Кіндер!” або “Дивись, в тата роги” чи “З носика у мене зараз вилізе хробачок”).

Не сваріть дитину і не погрожуйте їй. Всяке буває: час добігає, у вас ще одна сукня, в тата сорочка, а в тебе нова маєчка/сукеночка, а ти не усміхаєшся, не показуєш привіт/па-па та інші реакції та жести. Ну чесно, я ще ніколи не бачила дитини, на яку “гримнули” – і все, вона щаслива і зубата?

Фотосесія дитячого свята – вдома. Якщо Ви надумали відзначити день народження малюка у себе, то ці правила не втрачають актуальності. Замовляйте фотографа за одну чи півгодини до прибуття гостей. Багато людей, шум, подарунки шокують дитину, зокрема якщо дитя ще зовсім мале. І нечасто цей “шок” супроводжується усмішкою.

– Є ще один варіант відбути дитяче свято, точніше – фотосесію такої події. Можна замовити студію чи піти до подруги, бо у них світліше, чи таки удома замовити міні-версію тортика і “відмітити” у колі найближчих. Цей варіант теж працює, і малюку легше себе тримати в руках. А у “рідну дату” хай робить що хоче))))  

(фото Василя і Зоряни Владики, www.vladykavasyl.jimdo.com)

І останнє, матеріальне, але я не про емоції:

Одягай дитину в простий одяг, без Маквінів, Спайдерменів, ХеловКіту та інших написів на всі груди чи чоло, блискіток (якщо це не відповідна тематична фотосесія). Нехай НІЩО не відвертає нашої уваги від коханого милого дитяти! І нехай у Вас буде тисячАтисяч таких щирих посмішок!!!

Висновки зроблені з досвіду – фотосесійного, батьківського та почутого)))

Гарантую, якщо дотримуватись цих звичних правил, у Вас всі шанси мати щасливу та омріяну фотосесію!

 

Усі фото Василя і Зоряни Владики, www.vladykavasyl.jimdo.com.