Культ Хорошого Тата (Дню Батька-2017 присвячується)

  • 1819

Я рідко сама себе за щось хвалю (більше навпаки, за все критикую) – але якщо в нас сьогодні День Батька…  Так-от – якби можна було  дати самій собі дзвінке “п’ять” і сказати: “Отут ти –  молодець! Ріспект, Даша! П’ять балів!  У твоїх дітей (ну, добре, поки що – у твоєї дитини) кльовий тато”.

І молодець я не тому, що щось там дуже нааналізувала, вишукала й вимудрувала з пошуками чоловіка). А що тоді-і-і, десять років тому, легковажною гультяйкою, зеленою й пустоголовою, я таки правильно вирозуміла собі, що туси-тусами, кохання-коханням і пристрасті-пристрастями… Але те, що він ще тоді любив дітей (я – не дуже) і вмів з ними спілкуватися, десь там на фоні, “на майбутнє”, поставило правильну “пташку”: він! Саме він)) І я не помилилась)))

Не буду заглиблюватися в деталі, перефразую Толстого: всі хороші татки хороші одинаково. Може, я й не молодець ніякий, мені просто пощастило, і вихвалятись, в принципі, негарно… Але думаю, по-справжньому негарно вихвалятись брендами, шмотками чи тачками, а хорошим чоловіком – можна, і навіть треба! Тому що так формується і популяризується Образ Хорошого Тата, а з цим у нашому суспільстві несолодко.

У нас із ним, як і у всіх, все зовсім-зовсім не ідеально – часом ми сваримось, яку кашу давати дитині, довго й нудно з’ясовуємо, яке купити автокрісло, і крізь зуби сичимо “тихішшше, мала спить!”. Мовчу вже про якісь не “мамо-тато”, а “жінко-чоловічі” розбірки))) Але це – ми, а це – вони. Він і Вона. І чесно – це капець як важливо, бо в подружніх стосунках двоє добровільних учасників, а в стосунках дітей і батьків – лише один. Інший там – скоріше суб’єкт, який мало на що може повпливати. Тому я й така щаслива, що у них все кльово (принаймні, поки що) – з цим їх обох і вітаю))

Отож, спочатку – Тато.  Із цим словом у більшості людей асоціюються безкінечні проблеми: у когось його не було, у когось він був не дуже, а в когось – взагалі капець; комусь пощастило – і тато у них був те, що треба, але таких мало. 

А якщо копнути глибше (тобто проаналізувати, чиї тати не просто були турботливими й уважними, плюс достойно забезпечували родину, плюс любили свою дружину) – а ще й займались вихованням своїм дітей не як Бог пошле, а вдумливо й акуратно. І зуміли передати синам гідні поведінкові моделі чоловіків, а донькам – упевненість у своїй силі, як жінки… То взагалі все плачевно.

“Та що ти починаєш, ще й у такий день! – скажете мені ви. – Та хто взагалі ідеальний?!” І кажете слушно – точно, ніхто, і дійсно, що це я зі своїми дитячими комплексами і образами тут… Але про поганих татів треба говорити. Так само, як про поганих мам – і про поганих людей загалом. Бо там, де розмови, там і зміни, а останні потрібні всім.

Цікаво, що популярний зараз трохи іронічний образ “bad mama” народився в кривавих муках жіночого мамського перфекціонізму. А от “bad daddy” ніколи ні з чого не еволюціонував. “Поганим татом” бути взагалі-то нормасік. І його ніхто поганим навіть не назве [ну, бо в усьому, як відомо, винна жінка, яка такого собі сама вибрала і не виховувала чоловіка, і сама йому дозволяє весь цей пофігізм, і так далі, і бла-бла. Але ж насправді все не так]

На жаль (чи на щастя – бо все можна змінити) – чоловік-інфантил лікується, щоправда, таки батогом, а не пряником. Інколи не лікується, але тоді гляньте цьому в очі, і сама собі зізнайтеся, на що  підписались.

Поганий тато – це не той, хто покинув дітей. Поганий тато – це не той, що не забезпечує сім’ю.  Не той, хто бухає, лупить маму та дітей, тиранічно пресує, психологічно давить чи там щось ще із розділу “Батьківство: Жахи”. Все це – про жахливого тата. Це – точка екстремуму, і на татівській системі координат вже не 0, а суцільні капітальний мінус. Як так сталось, чому, хто допустив і що з цим робити – я не знаю, так само, як не знаю, що робити зі всілякими іншими жахливими явищами в цілому. 

Я хочу схаменути всіх (і себе теж): ДІВЧАТА! І хлопці. Погані тати – це також зло, з яким слід боротись (і найперше, самим же татам). І на відміну від “поганих мам” (які, в сучасному контексті, просто не фанатіють і не божеволіють у цьому фанатизмі від мама-статусу) – “поганий тато” є таким без жодних підтекстів та іроній.

Поганий тато – це  той, хто дупля не ріже, в якому класі його діти, у що вони люблять гратись, що люблять їсти і звідки беруть ці свої машинки-одежинки-портфелі. Той, хто замість гуляти з дитиною, квасить пиво в гаражі. Той, хто залишається з малюком раз на рік і всерйоз вважає це геройством. Той, хто кричить з іншої кімнати: “Вєрааа, він плаче, що робити?!” І той, який сидить за столом у гостях, поки жінка аніматорить їхню спільну дитину, як тільки може, фул тайм, нон-стоп, а що таке, “це ж мама”.

Поганим татом бути легко! Варто просто залишатись собою)) Собою-підлітком, зі своїми інтересами, які важливіші за все інше. І що в цій ситуації круто – поганим татом так же легко ПРИПИНИТИ БУТИ.  І дуже просто стати ГАРНИМ батьком – так просто, що ви навіть не повірите. Може, це не про “героїзм”, і не про партнерські пологи, і не про “вночі до дитини встає ВІН” – і взагалі, ні про що конкретне, вирване з контексту, одноразове чи єдине. Це – про все в комплексі. 

Якщо ви одного разу в гостях хлестали коньяк, а ваша жінка бігала за малими сама… Чи якщо ви якось вночі перебрались спати у вітальню, бо не витримали кольок малюка. Чи нагодували якоюсь алергічною хіматурою. Чи зробили ще якусь із тисяч помилок))  Це ще не значить, що на вашій татівській кар’єрі поставлений жирний хрест. Може, ви так домовились? Може,  того разу “була черга жінки”. Може, ви саме отак розподілили свої обов’язки. І це все супер!

Головне тут – “домовились”. Врахували. Поділились. Головне, що ви не “допомогли” мамі своїй дітей – а таки залишились її повноцінним партнером, і у вихованні дітей теж. Ви разом – і діти це відчувають. І не сприймають вас, як незрозумілий додаток до мами, що час від часу класно підкидає під саму стелю, “вчить бути пацаном” раз на рік і дозволяє їсти чіпси, поки мама не бачить (але ж по всіх серйозних питаннях до цього чувака ти не підійдеш, правда?). І не вважають, що “насправді мама рулить” – і вам же потім не доведеться психувати через власну незначимість у житті власних дітей. І не плакатиметесь потім друзям, що я “хіба що банкомат для них для всіх”. Ну то треба було бути не лише банкоматом)) І таки бути значимим. Таки БУТИ.

Молоді сім’ї, сучасні, щасливі, не зіпсовані совком і “лихими 90-ми” все частіше повертаються до цих природних, нормальних сімейних моделей. Я бачу це щодня – на вулицях все більше татів з візочками, на майданчиках тусять не одні мами з бабусями, і в дитячих відділах тати впевнено беруть потрібні памперси без зйомок полиць на вайбер))) І я навіть не хочу писати тут, що це круто – бо це не круто, це нормально, це  – так і має бути.

Має бути діалог у сім’ї, крім любові чи пристрасті, має бути дружба між татом і мамою: щоб всі питання вирішувались разом, а не “бо я сказав” чи “бо я сказала”. Має бути розуміння, що сім’я (і діти) – це, чьортпабєрі! – спільний проект! Де всі мають хай не тотожні, але одинакові по важливості ролі! І де не “мама і діти + тато”, а “мама + тато і діти”. Де тато – одружуючись з мамою – розуміє, що друзі стають на другий план (в жінок чомусь це спрацьовує автоматичніше). І якщо стає батьком – то “скоренько допоможу їй з малими, хай відстане, а потім футбо-о-ол” не має права на існування. Це твої малі. І вони важливіші за всі футболи світу))) 

Одним словом, дорогі наші тати! Ми не просимо вас бути ідеальними – ми, мами, і самі не ідеальні. Ми просимо вас бути ТАТАМИ – брати участь у всьому, що стосується ваших дітей. І навіть якщо у вас якось… не виходить любити ваших дітей відразу, сходу… Бо, давайте будемо чесними, навіть у жінок не у всіх материнський інстинкт спрацьовує на повну, то що вже казати про чоловіків? А ще й тих, які поколіннями не бачили гідних прикладів? Так от… любов до дітей – це не погода, то вона є, то її нема; любов – це робота)) Виконуєте – і з’являються результати.

Любіть своїх діток – і кожна спільна прогулянка, кожна тарілка власноруч звареної кашки, кожна разом прочитана казка на сон, навчить вас тої простої (і непростої водночас) любові. Подарує її вам! І ви будете значно щасливіші – бо потім, коли вам буде за шістдесят, побачите: найкрутішим мужиком буде той, з ким найбільше тусять його дорослі діти ;)))

З Днем Тата, теперішні та майбутні Хороші Татки! Будьте щасливими))