Краще вже телевізор: дитячий окуліст про гаджети

  • 1870

Пригадайте, як виглядає ваша оселя. Там точно щось знайдеш із наступного переліку – телевізор, комп’ютер, ноутбук, планшет, кілька смартфонів. Світ швидко рухається вперед, і уявити його без гаджетів неможливо (змиріться, бабусі! 😉 Що ж із цього списку є найменшим “злом” для очей дитини, яка бігає вашою домівкою?

Ми вже мали розмову з окулістом про те, як зорганізувати робочий час дитини, щоб і уроки робити, і зір не попсувати, розповідали і навіть про їжу, дружню до зору. Сьогодні ж докладніше про гаджети та очі, – говоримо із Наталією Линдою, лікарем, дитячим офтальмологом медичного центру «Oculus».

– Якщо брати дошкільний вік, з якого віку можна дивитися мультики, фільми?

– Звичайно, для очей що пізніше, то краще. Тут у нашій країні це дуже відносно й не врегульовано. Наприклад, є країни, де дітям до 4 років заборонені гаджети. Здається, в Японії батьків дітей до 4 років навіть можуть оштрафувати, якщо побачать дитину з гаджетом. У нас такого немає. Тут все залежить від батьків, від їхньої свідомості.

З іншого боку, ми не можемо обмежити дітей. І батьки мусять дуже підбирати, що дитина дивиться. Тут діти повністю залежать від батьків. Розвиваючі мультфільми до півгодини дошкільня може дивитися. Далі варто зробити перерву.

Виходить так: ми ніби маємо обмежити дитину. Але от у США проводились дослідження. Діти дошкільного віку, які займалися з комп’ютером, були більш розвинуті, були більш готові до шкільного навчання, оскільки це дуже розвиває дитину. Тому повністю обмежити, мабуть, не варто, зважаючи на сучасний темп розвитку. Але розумно обмежити, підібрати розумні розвиваючі мультфільми і дати півгодини кілька разів на тиждень, навіть не кожен день. А далі займатися особисто з дитиною.

У маленької дитини, яка сидить за екраном, порушується, кровотік голови, шийного відділу, хребта. Це тягне також інші проблеми, з якими ми потім разом з невропатологами мусимо боротися: це масажі, процедури. Навіть у ранньому шкільному віці.

– Чи можна сказати, що хвороби зору, їхній вік помолодшав?

– Однозначно. Ми спостерігаємо таку тенденцію.

Люди, зокрема діти, природно мають більшість часу проводити, дивлячись десь далеко. Нині ситуація змінилася. Змінився спосіб життя: книжки, навчання, гаджети. Якщо є найменша схильність до короткозорості, то вона буде виявлятися. Дуже часто батьки запитують: чому в нашій сім’ї ніхто не страждає від короткозорості, а дитина потерпає від цієї недуги? Найменша схильність у дитина, певні умови середовища – і маємо прояви короткозорості. Далі нашаровується набута короткозорість. Можливо, батьки теж мали схильність, але інший спосіб життя, інші умови, інший вид діяльності – і хвороба не проявилася.

І тут я би дуже радила батькам не уникати щорічних оглядів і ставитися до них відповідально. Буває, що приходять з дітьми 4-5 класу – і лише перший медичний огляд, тому що діти не бачать на дошку чи не помічають номера маршрутки. Проблема в тому, що часто діти не скаржаться, бо не розуміють, як то мало би бути, коли добре бачиш.

– Зрозуміло, час перебування гаджетів у дитячих руках потрібно обмежувати. Який оптимальний час?

– Знову ж таки значення має вік. Дошкільний – півгодини, шкільний – до години часу. Але мають бути розумні межі. Ще краще, щоб це був комп’ютер, а не телефон. Тобто відстань, щоби між гаджетом і дитячими очима було хоча б 50 см. Відповідно, кожні 50 хвилин – годину зробити перерву. Звичайно, краще, щоб протягом навчального тижня дитина робила лише уроки, які потрібно. Зараз задають багато й інформацію потрібно шукати в інтернеті, щоб протягом тижня це, а на вихідних – якісь розважальні програми. Навантаження в школі є дуже великим, особливо у старших класах. Тому навантажувати дитину впродовж тижня ще й фільмами-мультфільмами ми не раджду.

Крім того, ми радимо робити перерву коротеньку на 3-5 хвилин. Але часто. Кожних 50 хвилин – годину. Все зводиться до того, щоб перевести погляд на далекий будинок, дерево, потім можна на віконну раму і на предмет зблизька, на відстані 30 см. Так 10 разів туди-назад. Це дитина може робити і у школі, і вдома. Ідеально, коли б дитину привчити до цього.

Якщо дитина працює за комп’ютером, бажано наголошувати, що вона має кліпати часто. Проблема «сухого ока» зараз дуже актуальна і в дітей. Раніше це вважали дорослою проблемою, але діти на це також страждають, зважаючи на ці всі гаджети.

Звичайно, ми не можемо обмежити дітей планшетами, телефонами, але привчати їх до гігієни, як із цими гаджетами поводитись – дуже важливо. Як привчимо змалечку – так воно й буде.

– А як телевізор – він менш шкідливий?

– Так. Це є більша відстань від очей дитячих, відповідно: що більша відстань до екрану, то краще. Тобто телефон – це є більш шкідливо. Це є 30 см, часом діти ще ближче його тримають, нахиляються над екраном. Комп’ютер – це 40-50 см. Це вже краще. А телевізор – ще далі, й відповідно, з того всього найкраще.

– Які власне симптоми мали б насторожити батьків? Як у домашніх умовах перевірити, хоча б згрубша, чи дитина бачить, чи варто панікувати й бігти до лікаря?

– Перше, що може насторожити, якщо дитина низько нахиляється над книжкою, зошитом або близько підходить до екрану, той же ж телефон до себе підносить. Друге – якщо дитина справді якогось котика, песика здалека не бачить. Ви бачите, а дитина – ні. Наступне – придивіться до фотографій – якщо якесь очко відхилене. Це ознака, що треба терміново бігти до лікаря. Далі – коли мружаться, труть очі або скаржаться на головний біль. Так, коли є головний біль, це може бути причина в очах. Це буде гіперметропія (далекозорість – Ред.), вона буде давати дуже сильне зорове напруження – і в дитини болить голова, очі. Відповідно, навчання страждає, батьки не розуміють, думають, що дитина не хоче вчитися. Йдуть спочатку до невропатолога, а проблема в очах.

– Наостанок порадьте, як усе ж таки зорганізувати час, аби було правильне співвідношення навчання і відпочинку?

– Залежить від дитячого віку. Молодша навчальна школа – не більше як 40 хвилин. Потім треба зробити коротеньку перерву. Добре, якщо перевести погляд – подивитись на щось здалека, потім зблизька. Це саме стосується дітей старшого віку, нам важливо порухати очима, змінити вид діяльності: встати і порухатись, побігати. Це є нормально для дитячого віку рухатись, тобто чергувати зорове навантаження із фізичним.

Як організувати? Все-таки краще, аби діти навчались у першій половині дня. Зважаючи на те, що світловий день тепер буде чимраз зменшуватись, то бажано всі уроки робити, поки ще на вулиці денне світло. А надалі дбати, щоб освітлення в кімнаті, де займається, дитина, було достатнім.

– Дякую за розмову.