Beautiful Карпати: гори на вихідні

  • 2940

Останні кілька років живу за таким принципом: кличуть кудись на вихідні, відкладаємо будь-які справи – і гайда відпочивати. Іронічно знизаєте плечима, що то за відпочинок на два дні? А ви спробуйте. Наша сім’я ще жодного разу не розчарувалася. Ну, ще варіант – просто нас кличуть туди, куди треба;)

Коли в п’ятницю вранці подзвонила кума й запропонувала на вихідні в Карпати, я вагалась секунд 30.

Куди 

Ми зупинились на Славському-Волосянці. Бо недалеко їхати від Львова. А коли в тебе такий собі експрес-відпочинок, марнувати його на тривалий час у дорозі зовсім нема бажання. Так, ще розглядали варіант Яремче. Лише тому, що у Славському на ці вихідні припав День міста, тож у вже знайомих садибах було заброньовано. Чесно скажу, від франківського курорту нас відлякувала 197 км не конче доброї дороги (а це щонайменше 4 години) проти 138 км гарної стрийської траси та не так давно зробленого сполучення від тієї ж таки траси до Славського (у дорозі ми були дві з половиною години).

Та хто шукає – той завжди знайде. Тож пошуки у просторах інтернет-мережі та обдзвін знайомих – і ми знайшли, де зупинитись. Щоправда, не у місті, що суботньої ночі гуло від святкових концертів, а в сусідній Волосянці.

За скільки

Місто-курорт Славсько. Хто був, той знає. Садиба на садибі, а ще хати, кімнати, маєтки, готелі, пансіонати. Ціни – 100-200 грн з особи за добу. Це варіант, звичайно, не ВІП-відпочинку.

Обов’язково уточнюйте, чи є те, що вам потрібно: кухня, гаряча вода, басейн, мангал, сауна, більярд тощо. І не соромтесь запитати: за додаткову плату, наприклад, сауна. Кому потрібні неприємні сюрпризи?)

Ми шукали житло з кухнею, бо їхали дві сім’ї з дітьми, тому це очевидно. Отож, за двоповерховий маєток з трьома кімнатами і більярдом у холі (на 2-му поверсі) + кухнею, їдальнею, вбиральнею, душем і сауною (на 1-му поверсі) ми заплатили тисячу гривень. Це з п’ятьох дорослих, двох підлітків, школяра і дворічної мацьопи. На подвір’ї, звісно, мангал і стіл, де було з’їдено шашлики, – до наших послуг.

Примітка: ми заселились у суботу о 10-й і виселились у неділю о 15-й.

Про розваги

Ну, тут усе просто. Вийшов на вулицю, глянув на село… І подався у гори)

Про смаки, як відомо, не сперечаються. Тому розповім, що ми робили.

Прибули, мінімально розпакувалися, перекусили (діти люблять це діло 😉 ), взяли із собою у наплічник змінний одяг для обох своїх дітисьок, ще компот (наша менша без нього літа не мислить), печенько, гроші – і вйо на крісельний витяг біля бази “Захар Беркут”. Цікаво, що він є найдовшим в Україні. 35 хвилин і 552 м догори – і ми на вершині гори Зворець (це 1223 м над рівнем моря).

На витягу ви сідаєте по двоє, дворічну малу ми брали на руки і забавляли розмовами. Забалакали до того, що вона на півдорозі заснула. Восьмирічний син теж побоювався підніматися. Тому добре поговоріть з дітьми, перш ніж сідати, чи готові вони до такої подорожі. Квитки на витяг для дорослих у вихідні – по 100 грн з особи за підйом і спуск, з дитини – 70 грн, діти до 5 років – безкоштовно. Є спеціальний абонемент для велосипедистів.

Отож, ми вже на горі. Тут є чим підкріпитися і мінімально розважитися. Їсти-пити (від сирників і сосисок до чаю з медом і вина) – досить, є навіть окремий ресторан. Розваги: покататись на коні – 30 грн, на квадроциклі (яких 50-100 м) 100 грн (можна сісти двом), а от спуститись з гори до самого низу – 400 грн. Якщо дозволяє погода, можна походити і назбирати чорниць, до прикладу. Ну, і звісно, зробити селфі.

Карпати, крісельна дорога
А за плечима – вже зібралось на цілу грозу

Поки ми катались, підкріплялись, погода почала різко змінюватись: хмари, грім, блискавка – усе в одному наборі, як-то кажуть. Тому ми, прихопивши дощовик, поспішили до витягу і рушили донизу. За 10 хвилин до закінчення нашого спуску почало дощити. До автівки ми добігали вже чималим дощем.

На хаті нас вже чекала розпалена піч (господиня подбала про нас, за що щиро вдячні), змоклі речі посушили (добре, що мали у що перевдягтися), відігрілися гарячим чаєм. І, навіть попри незначний дощ, взялися готувати вечерю – шашлик і до нього))

олень
Після зливи і звірі сушать речі))

Надвечір розпогодилось, тож мали змогу зробити вилазку до ріки, яка тепер вирувала і бурлила.

Далі – вечірній туалет і сон).

Наступного дня із самого ранку ми у відповідному взутті та обмундируванні рушили на прогулянку до лісу. (Попередньо запитати господарів про найближчий шлях до лісу.)

Карпати

Кілька суниць, букет звіробою та м’яти на чай взимку і один гриб, який ми не брали))) – такий наш улов. Але чесно, ми далеко в хащі не заходили, бо лісу так не знали, та й з двома дітьми не хотіли ризикувати. Місцеві нас попередили: цьогоріч гадів у лісі чимало.

Кілька годин прогулянки, свіже повітря – програму мінімум було виконано.

Примітка: будьте готові до того, що ваше дворічне маля залізе вам на руки, та й восьмирічне може нити, що його болять ноги.

Про погоду

Хай вас не лякають прогнози погоди з грозами і дощами. Опади у горах – річ звична (особливо після обіду). Хоча цьогоріч їх багатенько. Самі карпатівці нарікають: літо-2017 досить холодне і ряснодощове. Головне – будьте готові не лише морально, а й практично: подбайте про відповідний змінний одяг, взуття, запасіться дощовиками ще у Львові (у місті Лева в магазинах “все по 2 гривні” дощовик коштує до 15 грн, у Славському – 30 грн).

Кілька слів про одяг

Майже насамкінець кілька слів про одяг. Ми всі дуже мудрі вдома, а не тоді, коли у горах потрапляєш під зливу. Мої всі домашні дуже сміялися з мене, що я на два дні беру цілу валізу одягу. І дуже мені дякували, коли я витягувала і витягувала зі свого “чемоданчика”: вистачило не лише на дітей, а й на дорослих із іншої сім’ї. Тому не соромтесь, коли тим паче їдете своїм автом.

Карпатський must have:

  • гумовці та кросівки для дорослих і малих;
  • водонепроникні куртки (або светри і на них дощовики);
  • спортивні костюми, штани – річ зручна і корисна;
  • футболки, светри, нижня білизна (вона не лише брудниться, а й може змокнути під зливою);
  • шапки, навіть рукавиці (особливо для дітей – триматися за залізний поручень на висоті холоднувато);
  • шкарпетки (теплі й не дуже);
  • тепла піжама на довгий рукав (дівчата, про атласні пеньюари на час гір раджу забути, ну, хіба любите екстрим 😉

Купання в річці замість післямови

Ми виїжджали зі Славського в обід навмисне. Бо знали вже про таку розвагу, як купання в річці Стрий під однойменним містом (Стриєм себто), у селі Гірне.

Майже цілу дорогу зі Славського на Львів нам дощило (десь більше, десь менше), то ближче до Гірного – сонце яскраве і теплота. Знайти цю місцину не важко, досить поглядати праворуч. Так-от, у горах – дощ, а тут – пляж.

Ось така прозора водичка у річці Стрий 

Щоправда, пам’ятайте, що річка гірська, тож вода не як парне молоко. Але нашу малу було годі витягти з води. Я думала, що нас чекають шмарклі-кашлі після такого двогодинного купання. Проте ні, наразі ми добре почуваємось – і старші, і менші. Таке своєрідне загартовування))