Як зайченята Хрум і Хрусь урожай ділили

  • 491

Цілісінький кошик моркви і капусти принесли сьогодні до своєї хатки із городу зайченята Хрум і Хрусь. Тішаться – натішитись не можуть, що стільки смакоти тепер мають! Та от біда – урожай поділити треба, а рахувати зайченята вміють лише до двох. Один – Хрум, два – Хрусь! А моркви і капусти ой як багато!

Зажурилися зайченята: «Хто нам допоможе?». Довго думали, а тут до хатинки хтось тук-тук – у двері стукає. Дивляться, а це сусід – їжачок Колючий Бочок. Зайченята кинулися до нього: «Сусіде, а ти вмієш рахувати? Нам урожай поділити треба!». Їжачок розвів лапками: «Збирати яблука і груші вмію, відрізнити їстівного гриба від отруйного вмію, а ось рахувати – ні».

Зрозуміли зайченята, що їжачок не допоможе їм, тож вирішили попросити про допомогу бобра Гострозуба, що у струмку собі загату збудував. Певно, щоб таку хитромудру домівку спорудити, треба добре знати арифметику! А Гострозуб їм каже: «Коли ми з братами-бобрами будували загату, взяли кожен по колоді, тож нам і арифметика не знадобилася. Хіба може кабанчик Рох-Рох вам допоможе».

Вирушили зайченята до кабанчика, що якраз собі купіль у лісовому болоті влаштував. Замурзався – очей не видно! Хрум і Хрусь до нього: «Кабанчику , допоможи урожай поділити!». Той, не вилазячи із баюри, пророхкав: «Рох! От зайчиська! Буду їм моркву рахувати, ще б пак! От якби на обід запросили, я б вам і без математики той урожай упорав!».

Повернулися назад зайчата Хрум і Хрусь ні з чим. І як тепер смакоту навпіл поділити, щоб по-чесному вийшло? Коли це чують – просто над їхньою хаткою на дереві хтось каже: «Ку-ку, ку-ку!».

«Та це ж зозуля Рахівниця! Ось хто вміє лічити у нашому лісі!», – зраділи зайченята і стали гукати пташку, щоб допомогла порахувати моркву і капусту. Зозуля Рахівниця зиркнула на них згори і мовила: «Ніколи мені! Не бачите, я всім їхні літа рахую! А це така складна справа – то вам не морква з капустою!».

Повернулися зайченята до хатинки, сіли над кошиком: от лишенько, коли ти маленький і вмієш рахувати лише до двох. Один – Хрум, два – Хрусь!

І тут Хрум здогадався: «Хрусю! Бери одну морквину – раз, і я одну – два, тепер ти бери капустину – раз, я беру капусту – два!».

Ось так зайченята, не вміючи рахувати, поділили повен кошик овочів на дві однаковісінькі купки. Дивляться – а на самісінькому денці залишилася морквина. Кому її віддати, щоб по-справедливому було? Довго не думали, а стали з двох сторін – хрум-хрум, хрусь-хрусь – і з’їли.

А ви, малята, до кількох умієте рахувати?

Юлія Славінська

Ілюстрація Софії Славінської

*Передрук матеріалу повністю чи частково допускається лише з письмової згоди авторки