Як Дракончик вчився дихати вогнем

Маленький Дракончик найбільше полюбляв бавитися на кухні, коли матуся-Дракон готувала щось смачненьке у печі. Поскладає туди дров і як не дмухне вогнем – навіть сірників не потрібно, від драконячого подиху дрова вже за мить весело потріскували.
Проте наш Дракончик дихати вогнем ще не вмів, і як не просив, дорослі Дракони в один голос відмовлялися навчити його такої премудрості. Матуся заспокоювала його: “Ти ще маленький, а малечі бавитися з вогнем не можна – це ду-у-уже небезпечно!
Ось коли ти підростеш, відкриємо тобі таємницю – і ти станеш могутнім Драконом, що дихає полум’ям!”.
Та якось Дракончик залишився вдома сам, і хоч матуся просила не бешкетувати, він її не послухався. Пішов на кухню й ну по усіх закапелках зазирати! Та й не лише зазирати, а й шкодити: порозкидав каструлі, миски, перекинув на себе мішечок із борошном – увесь білий став… А потім Дракончик підставив стільчика і відчинив горішню шафку. Що ж він там побачив? На мотузочку сушилися червоні перці – їх матуся-Дракон недавно з глядки принесла, проте Дракончику куштувати не дала, попередила: “Вони страх які пекучі!”.
“Оце я зараз перевірю. А раптом вони солодкі, як мед?” – засумнівався у матусиних словах Дракончик і хап перець – та й проковтнув!
Ой, лишенько, що ж це з нашим Дракончиком робиться? Він почервонів, побагровів і як не заверещить від болю – перець і справді виявився дуже пекучим! Та що це? Дракончик кричить, а з його пащі полум’я йде! Ффух – і вогонь спопелив улюблену мамину завісу на віконечку. Ффух – і від плетеного крісла-гойдалки тата-Дракона залишилась купка попелу!
Дракончик з переляку вибіг на вулицю. “Рятуйте!” – кричить, а з пащі полум’я виривається! Звірі, що мешкали по сусідству, порозбігалися навсібіч із криком: “На нас напала якась невідома потвора. Сама біла-білюсінька, а вогнем так і креше!”.
Так би наш неслухняний Дракончик увесь казковий ліс спалив, як би не дядько Слон, що пожежником був. Набрав Слон якнайбільше води у хобот і вилив на ту прояву, що всіх перелякала. Вода погасила вогонь, змила борошно – і всі побачили, що то наш Дракончик. Він похнюпився і сказав: “Ось я і відкрив таємницю, як Дракони полум’ям дихають. А тепер вчитимуся безпечно з цим умінням поводитися, щоб більше нікому не завдати шкоди!”.
Юлія Славінська
Ілюстрація Софії Славінської
*Передрук матеріалу повністю чи частково допускається лише з письмової згоди авторки

- Гаряча тема. Секс після пологів18:24 06.06.2018
- Освіжися: топ-5 корисних літніх напоїв17:26 23.05.2018
- Слінг та його види - у чому можна носити дитину?16:21 11.05.2018
- Mom’s Column: С@мотність в декреті*00:41 07.05.2018
- Ужгород та сакури – їхати обов’язково!14:55 18.04.2018
- Постояти за себе: мамський самозахист22:59 15.04.2018
- Щоби свята не «горіли»: небезпеки Великодня14:17 06.04.2018
- Здоров’я наших дітей: дослідження та поради фахівців12:23 03.04.2018
- Грудне вигодовування: гейм овер!23:16 25.03.2018
- Плюс одна дитина: собака у сім’ю. Частина перша19:10 21.03.2018
- Зимовий відпочинок на морі09:00 19.03.2018
- Запечені овочі: нагодувати всіх і не нашкодити фігурі15:13 14.03.2018