Плюс одна дитина: собака у сім’ю. Частина перша

  • 296

Автори, я заодно батьки такого волохатого поповнення, – Лілія Лисенко, Михайло Курус.

Лілія Лисенко: Не мала баба клопоту – купила собі свиню))) Але можливо, хоч друга отримала. І в нас якось так сталося: гоп – і тріскучими морозами в останні дні лютого чоловік @Михайло Курус приносить додому пакунок із теплим клубочком…

Михайло Курус: … руки реально ледь не відморозив, допоки доніс щеня вівчарки до школи. Коли чекав на сина, малого собакена обмацали всі діти на групі. Заздрили моєму Богданові: от у тебе класний друг буде! А до того волохатий клубочок пожив півдня в мене на роботі. Місячного вівчура годували всім офісом: гарно наминав вівсяне печиво, намочене теплим молочком. І сир кисломолочний не залишив пропадати.

Лілія Лисенко: Та вся забава почалася вдома (живемо в будинку за містом, і в перші тижні песик мав жити теж у стінах, бо морози аж виламували). Трирічна донька спочатку бокувала від пса. Та другого дня ледь не задушила волохастика. А той діловито пісяв у всі кутки (гм, і не тільки…) Ну але то справа господарська. Відтак і порада 1: гарно мати відразу під руками кілька шмат і наповнити великий тазик водою, аби вимочувати псячі «пісяки». Бо в хаті дуже чутно ці аромати)))

Михайло Курус: згадав попередню собаку. Почали пригадувати і команди, як годувати, де ставити місце і так далі. Порада 2: перед тим, як завести пса, не полінуйтеся почитати в інтернеті про породу, розпитати власника цуценяти, що і як, поговоріть із хазяями схожих собак. Почніть тренувати одразу ж, щойно щеня ступило на подвір’я чи поріг квартири. Тварина – не іграшка, чи-то малий чихуахуа, чи ж то здоровецький кавказець! Ретельно розрахуйте свої сили, фінанси, прикиньте, як у Вашу сім’ю «впишеться» ще один волохатий член команди.

Лілія Лисенко: Ну а жіноча справа – годувати малятко))) Наш їв що й ми – ну але як маленька людинка. Кашечки на молочці (та й молочко пив дай Боже!), маночку, вівсяночку, розмочений хлібчик, сирочок і так далі. Корм для цуценят чомусь не «пішов». А от кісточки зразу на ура: радості був повен рот, як почав гризти. Маєте пораду 3: ще й не завели собаку, заведіть спочатку запас продуктів. Заодно й свій бюджет перевірите: чи потягне він волохатого друга))))

Михайло Курус: ну а ми тим часом потрусили гаманець одразу. Пес псом, але ще треба:

– ошийник-ремінець – узяв найпростіший за 50 грн,

– антиблошиний шампунь, спрей від тих паразитів – найдешевші вкупі до 100 грн,

– ліки від глистів – орієнтовно 50 грн,

– миски для їжі й води – 30 + 15 грн,

– пачка корму – 215 грн (угорський),

– лопаточка для ее, каках – 10 грн (не знадобилася: узяв для калоколупання в піску, це така котяча, а наш песик в лоток не захотів класти),

– вичісувалка кучерів – 20 грн.

Вітамінами підсобив друг, що подарував цуценя. Але це теж було б десь гривень 200-300. Порада 4: знайдіть державні ветаптеки (брав увесь собачий реманент в такій точці на Пекарській у Львові), вийде дешевше.

Лілія Лисенко: До речі, про ліки. Щойно пес на подвір’ї, треба щепити. Але спочатку проганяють глисти – ми дали проти тих паразитів медикаменти, вилізли огидні хробаки. Через два тижні – на щеплення. Знайомий лікар, що тримав уже не одну собаку (зокрема й вівчарок), порадив узяти полівакцину від кількох болячок, насамперед від чумки – каже, саме вона щосили косить собачі лави… Доктор сам коле своїх псів – ми ще не наважуємося (вакцинація буде цього тижня). Порада 5: знайдіть гарного ветлікаря, ретельно розпитайте його про всі собачі болячки, їх чимало. Буде украй шкода, якщо втратите свого маленького друга чи уже великого компаньйона…

ДАЛІ БУДЕ…