10 способів, як зайняти річну дитину на п’ять хвилин

  • 1004

У кого буває таке, що дитина ніяк не хоче злазити з рук, вдома лабіринти з розкиданих речей, на кухні порожні каструлі, а півкімнати іграшок не допомагають? Та напевно в кожної мами. Тому читайте наш список цікавих занять для дитини та діліться своїми.

У мене останнім часом хатні справи нагадують планування, як мінімум, спецоперацій. У Смурфа криза року, передають палкий привіт ікла та й просто дитина в такому віці ще дуже багато хоче мами, а все разом – на ручки, носитися, розглядати пташок на підвіконні, про роботу можна хіба помріяти… Або придумати щось таке, що може зайняти мою дитину довше, ніж на п’ять хвилин і дасть мені можливість хоча б зварити їсти та поскладати речі. Розкажу про наш рейтинг ігор та цікавих занять, які дуже подобаються Смурфу і полегшують життя мені.

Під номером 10 у нас заховалося ходіння з табуреткою. Я її просто перевертаю догори, і Смурф штовхає її перед собою за ніжки, такий собі домашній аналог толокара. Ніколи до такого б не додумалася, а ідею підказала моя хороша подруга. Тепер по хаті штовхаються табуретки, діжка з іграшками і навіть сушарка. Дитина вчиться ходити з нешкідливою допомогою, а мама скоренько робить свою роботу.

Дев’яте місце посіла коробка з різними дрібницями, які можна витягати і складати назад. У мене це завжди прищепки, які ніколи не набридають. На додачу, це не просто гра, а корисний розвиток дрібної моторики, згодом дитина навчиться защіпати їх на мотузку, і це буде новий варіант забавки. Моя малеча зараз на етапі складання прищепок в усі коробочки, які поруч стоять, а я потім маю веселий квест «знайди предмет».

Коли я мішу тісто і моїй дитині вже геть негайно треба на руки, то даю їй маленький шматок цього тіста. Воно так прикольно прилипає до рук! Ще й відставати ніяк не хоче або може прилипати до підлоги чи табуретки. Одним словом, Смурф зависає на хвилин 5-10, а я завершую роботу. Це був наш спосіб номер вісім.

На сьомому місці дуже проста і знайома всіх річ – дати щось погризти. Мені іноді здається, що маю вічно голодну дитину, бо коли Смурф бачить їжу, у його очах спалахують два маленькі вогники і він тягне ручку з «Дя! Дя! Дя!», що в перекладі з дитячої – “дай”. Тому бублик, окраєць хліба чи морквинка дають завжди той самий відволікаючий ефект, але тут є одне правило: постійний зоровий контакт з дитиною: що вона менша, то більше їй уваги. Краще перестрахуватися, ніж потім панічно витрясати шматок їжі, який уже десь далеко застряг.

Шості мої помічники, яких багато, – старий гаманець та ключі. Колись ще в цьому списку був телефон, але Смурф швидко зрозумів різницю і припинив ним цікавитися. А навіщо йому неробоча техніка? Діти страшенно люблять предмети, які часто бачать у руках дорослих, і моя дитина не виняток. Гаманець ж ще й відкривається, а якщо туди поскладати непотрібні карточки… Ви зрозуміли) Перебирати ключі теж дуже цікаво і весело, але тільки не ставайте на мої граблі, бо я колись дала звичайні домашні, й весь ранок їх безуспішно шукала. На моє щастя, чоловік забув свої вдома і я мала чим зачинити двері. Інакше б увесь день так і просиділи. Одне слово, всі важливі речі дітям краще не давати, бо всіляке буває.

П’яте місце посередині списку займає прозора пластикова баночка і не проста, а із секретом. Туди насипаємо будь-якого зерна десь на третину, закриваємо та даємо в руки юним музикантам. Смурф страшенно любить її трусити та розглядати, як перекочується горох чи гречка. Вже в старшому віці можна зробити декілька таких баночок з різними крупами та мати такі музичні інструменти або навіть вчитися на слух розрізняти звучання кожного зерна чи зробити маленьку поп-групу ))

Четвертий пункт – стара клавіатура. У нас вона дуже навіть робоча, я її активно використовують, але щоби щось їй зробити, одному хлопчику доведеться добряче докласти зусиль, тому поки що даю в руки. Натискання кнопочок і гризіння такого смачного шнура (точно медом намазаного) дає мені хвилин 15 вільного часу. Це дуже багато, і можна, наприклад, почистити всі заплановані овочі чи помити підлогу.

 

Наступні дві підказки для тих, хто не боїться бути мокрим. Смурф воду любить страшенно і легко в ній плюскається годину, коли ми їздимо в басейн та й вдома його витягнути з ванни годі. Тому я його іноді туди і саджаю, набираю теплої води, запускаю туди зграйку рибок з флексики і спокійно завантажую пральну машинку, мию дзеркало, тумбочку і т. д. Дуже зручно, бо й дитина під наглядом і точно до рук з побутовою хімією не захоче. Двадцять, тридцять, а то й сорок хвилин щасливої дитини і працюючої мами.

Якщо ж мені треба щось робити на кухні, то просто набираю в мисочку води та кладу туди декілька предметів. Підлога потім вся мокра, штани і футболку треба сушити, але Смурф таляпається у воді, розплескує її навколо, стукає по калюжках, потім їх витирає, потім знову розливає… Та чого він тільки не робить, але я маю мати сили до прибирання опісля. Тому якщо ви втомлені, краще вибрати простіший спосіб.

Та-номер один мого списку! Просто відкрити тумбочку або шафу. Ось так просто й без особливої фантазії. Коли моя дитина почала повзати, то я забрала з метрової висоти всі небезпечні предмети та цінні речі та дозволила малечі заглядати скрізь. Під забороною три тумби: смітник, банки й побутова хімія, біля них зазвичай стоїть табуретка або мама. Тепер Смурф із задоволенням перебирає баняки, грюкає ними та навіть ставить назад на поличку. Зібрати посуд мені займає 5 хвилин, а приготувати вечерю можна легко.

Поза конкуренцією – шафа з одягом, її розкидати можна майже годину. Мене, щоправда, іноді дістає це все складати тричі на день, але нехай. Коли я хворіла й зовсім не мала сили, то ввечері відчиняла шафу, комод і пускала дитину бавитися, так ми тата й зустрічали.

Коли день зовсім критичний, а в холодильнику порожньо і їсти все одно треба готувати, моєю допомогою поза всіма списками є слінг або ерго-рюкзак. Смурф сидить у мами за спиною з якоюсь іграшкою та гризунцем, а я спокійно гуляю квартирою та роблю хатні справи. Для мене набагато важливіша спокійна дитина, а разом з нею й мої нерви, ніж намагання посадити сина на підлогу, бо ж до рук привчу. В останню фразу я взагалі не вірю, але це тема для окремої розмови.

Жодний із цих пунктів не є панацеєю чи чарівною паличкою. Те, що любить моя дитина, може зовсім не підійти іншій або ж якась мама скаже, що вона не хоче постійно витирати підлогу від води. Це все нормально, бо нема універсальних рецептів, а загальна підказка одна – ввімкніть фантазію і обов’язково знайдете щось своє.